
Україна випереджає Європу у сфері фінтеху та платіжних рішень, оскільки наші користувачі набагато вимогливіші до сервісу, ніж європейці, які звикли до традиційного банкінгу, розповіла в інтерв'ю UA.NEWS CBDO міжнародної платіжної системи LEO Маріам Матіашвілі.
Сьогодні багато українців за кордоном зіткнулися з гострою нестачею звичного платіжного функціоналу. МПС LEO має намір закрити цю нішу та впровадити рішення, яких немає в Європі, представивши європейцям якісно новий рівень фінансового сервісу.
Як працюють міжнародні платіжні системи в Україні та Європі, чим український користувач фінтех-послуг відрізняється від європейського та які сервіси МПС LEO привнесе на ринок ЄС – читайте в ексклюзивному інтерв'ю Маріам Матіашвілі.

У сфері фінтеху та платіжних рішень, як не дивно, Європі треба вчитися в України. Тому що платіжні рішення на українському ринку набагато різноманітніші та інноваційніші. Не менш важливо, що українці приймають нові технології та платіжні новації значно швидше

Розкажіть про специфіку роботи міжнародних платіжних систем в Україні та Європі. Кому та чому нам можна повчитись?
У сфері фінтеху та платіжних рішень, як не дивно, Європі треба вчитися в України. Тому що платіжні рішення на українському ринку набагато різноманітніші та інноваційніші. Усе, що стосується онлайн-банкінгу, випуску картки - в Україні ці процеси відбуваються набагато швидше і простіше.
Важливо, що українці приймають нові технології та платіжні рішення набагато швидше. Тоді як європейці не завжди лояльні до новинок – їх влаштовує традиційний банкінг, коли потрібно йти у відділення, щоб зробити звичайний платіж. А українці звикли, що усі найпопулярніші операції відбуваються онлайн.
Наприклад, Україна стала однією з перших країн світу, де з'явилися Apple Pay та Google Pay. І ми досить скоро почали користуватися цими сервісами на відміну від топових країн ЄС, які впровадили Apple і Google Pay набагато пізніше.
Звісно, це у будь-якому разі буде обмін досвідом між країнами. Але Україна у платіжній сфері справді пішла вперед далі, ніж Європейський Союз та західні країни загалом.
Європа може собі дозволити працювати за нижчими ставками, ніж Україна. Також плюсом у Європі є швидкість платежів

Які моменти у Європі працюють ефективніше?
У цьому аспекті йдеться не стільки про ефективність, як про ціну і швидкість.
Європа може собі дозволити працювати за нижчими ставками, ніж Україна. Оплата в інтернеті європейським компаніям обходиться дешевше, ніж компаніям в Україні, насамперед це стосується інтерчейнджу МПС.
Також плюсом у Європі є швидкість платежів. Якщо ми говоримо про грошові перекази між компаніями, то всередині Євросоюзу платежі ходять за лічені години. А в Україні переказ іде довше, тому що компанії відправляють гроші по SWIFT, що займає зазвичай до 3 робочих днів. Але ми дуже чекаємо, що найближчим часом Україна як кандидат у члени ЄС також приєднається до системи переказів SEPA.
Чим відрізняється робота регуляторів щодо МПС та небанківських учасників ринку в Україні та Європі?
Регуляція в Україні дуже схожа на європейську. Наш регулятор також суворо контролює усі нормативні бази та суворе дотримання регламентів банками та небанківськими установами. Якщо ти хочеш почати працювати у Європі та отримати фінансову ліцензію, ти маєш готуватися до того, що цей процес буде нешвидким. Як я говорила, Україна також має намір працювати по SEPA, як усі країни Євросоюзу. А для цього наше законодавство про платіжні послуги, фінансовий моніторинг, валютне регулювання та захист економічної конкуренції має відповідати європейському.
Щодо фінансової звітності, то український регулятор більш зарегульований, і дає чіткі формати звітів, які мають надавати компанії та банки. Тоді як в інших країнах, наприклад, в Англії немає чіткої вимоги до звітів фінансових компаній, регулятор на свій розсуд може запросити певну інформацію.
У цьому плані бізнесу в Україні навіть легше, бо є чітке розуміння, що саме регулятор хоче побачити від учасника ринку. Тоді як у Європі регулятор на початковому етапі не дає зрозуміти, яких вимог до фінзвітності потрібно дотримуватись. Але вони можуть будь-коли прийти і запросити будь-які документи для перевірки.
Чому в Україні легше – тому що вся технічна база платіжної системи відштовхується і від того, якою буде регуляторна база та тягне за собою масштабні доопрацювання. Техніка налаштовується навіть під той формат звітності, який треба надіслати регулятору. І оскільки в Європі немає суворого формату, можуть знадобитися додаткові технічні доопрацювання, що, звичайно, займає час та зсуває терміни запуску проекту.
Українці набагато вимогливіші до фінтех-сервісу. Тоді як жителі Європи звикли до традиційного банкінгу, тому їм складно приймати нові технології, що виходять на ринок.

Чим відрізняється європейський та український користувач фінтех-послуг?
Українці набагато вимогливіші до сервісу. Ми звикли, що технічна підтримка працює 24/7 і за хвилину користувач отримує відповідь на усі запитання. Звикли, що у застосунку практично в один клік можна зробити оплату за будь-який сервіс та ще й з мінімальними комісіями.
Тоді як європейський користувач абсолютно невибагливий, тому у нього і немає такого сервісу як в українців. Наприклад, у Польщі відсутній онлайн-банкінг із таким широким функціоналом, як в Україні. Європейцю підходить, що він має йти у фізичне відділення і там робити будь-які відправки, забирати картку у відділенні чи поштою, а не кур'єром.
Жителі Європи звикли до традиційного банкінгу, тому їм складно приймати нові технології, що виходять на ринок. Через це у Європі новинки з'являються пізніше. Українські мобільні програми теж стали такими, як сьогодні, не відразу, а з роками. Тому що у людей з'явився запит на нові послуги та якісніший сервіс.
У Європі клієнти також сплачують комісії за швидкість відправлення. Якщо європейцеві необхідно зробити швидкий платіж - щоб відправка надійшла день у день, потрібно заплатити додатково, хоча це стосується переказу з одного Польського банківського рахунку на інший Польський рахунок. Якщо цю комісію не платити, то швидше за все платіж прийде наступного дня. Це далеко не та швидкість, до якої звикли ми, відправляючи гроші з картки на картку (у Європі в принципі немає такого поняття, вони використовують для надсилання коштів IBAN).

МПС LEO відновила близько 70% оборотів від довоєнного рівня і має намір виходити на європейський ринок. Ми 100% пов'язуватимемо наші європейські бренди з українським походженням, насамперед у нашому підході до роботи – працювати 24/7.

Як змінився зріз транзакцій з початку повномасштабної війни?
24 лютого МПС LEO зменшила темпи у роботі до появи роз'яснень від регулятора. Коли прийшли вимоги від Нацбанку, ми знову почали відновлюватися - але до того моменту вже спостерігалося дуже сильне падіння у зв'язку із загальною ситуацією в країні та світі загалом, людям точно було не до переказів.
Сьогодні наша платіжна система відновила близько 70% оборотів від довоєнного рівня. На це МПС LEO знадобилося кілька місяців. Ми довго відновлювалися, оскільки треба було перебудуватись під нові правила життя та роботи. Також час зайняла кооперація з партнерами, які, як і ми рятували свої команди, в першу чергу, а потім уже розпочали підтримку/відновлення бізнесу.
Які точки зростання бачить МПС LEO найближчим часом?
МПС LEO має намір виходити на європейський ринок – Польща та інші країни. Це основне завдання та головний KPI для топ-менеджменту компанії. Ми також займаємося запуском низки нових напрямків, про це ми розповімо трохи згодом. Тому основна мета на 2022 рік - підготуватися до того, щоб вивести ці проекти на нові ринки.
Ми продовжимо концентруватися на грошових переказах - вони як були у топі сервісів, так і залишилися. Тому що гроші в Україну люди також відправляють, тим більше, що зараз приходить дуже багато допомоги від іноземних колег.
Крім того, у Польщі ми хочемо розставити термінальні мережі, де можна поповнити українські банківські картки. Це буде досить затребуваний сервіс, бо до країни приїхало дуже багато наших співвітчизників, які мають сім'ї в Україні.
Ми розвиваємося у тому напрямі, у якому працювали і раніше, додаючи нові географії. На сьогодні у МПС LEO у роботі багато сервісів і ми налаштовані лише на зростання.
Під час запуску у Європі ви позиціонуватимете себе як український бренд? Чи маєте намір підлаштовуватися під європейських користувачів або ж плануєте привносити до Європи українську якість сервісу?
Ми 100% пов'язуватимемо наші європейські бренди з українським походженням, насамперед у нашому підході до роботи – працювати 24/7.
МПС LEO планує внести щось нове на європейський ринок. Ми точно впроваджуватимемо той функціонал, якого немає в Європі, і привчатимемо користувача до нової фінансової поведінки, звичайно ж і переймати їхні правила та звички. Показувати сервіс, який справді може бути і якого не вистачає.

Коли Україна зможе запустити цифрову валюту НБУ е-гривню?
Цифрові валюти центробанків (CBDC) поряд із криптовалютою дуже популярні сфери, які сьогодні набирають обертів. І можливо, їх варто було впроваджувати саме зараз. Але найімовірніше запуск цифрової валюти українського центробанку відбудеться вже після нашої перемоги. Тому що потрібно опрацювати багато питань та нюансів.
В Україні також легалізували криптовалюту, але поки що немає жодних нормативних баз, щоб із нею працювати. І фактично, як банки, так і фінансові компанії досі не можуть запускати криптосервіси. Думаю, що і це питання відкладеться на якийсь час після війни. Хоча не виключено, що сам бізнес дійде необхідності запуску криптопроектів уже сьогодні. Адже зараз на ринку існує безліч ініціатив щодо випуску криптокарт із банками, наприклад.
Західні гравці дуже скрупульозно перевіряють будь-яку компанію, з якою вони контрактуються. Усі фінансові компанії та банківські установи суворо підходять до процесу комплайнс і не беруть у роботу компанії, хоч якось пов'язані з рф

Що роблять світові та європейські гравці фінансового ринку, щоб росія не обходила санкції?
Один з найважливіших кроків у протидії агресії рф практично одночасно зробили Visa і Mastercard, які вийшли з російського ринку. Visa і Mastercard заблокували всі операції з російських карт і банків за кордоном. Це призвело до колосального скорочення всіх оборотів та надходження валюти в країну-агресор. Адже ці дві компанії – глобальні платіжні системи, ключові учасники ринку фінтех та онлайн-платежів по всьому світу. Тому їхній відхід дуже сильно обрубав можливості росії.
Що стосується платіжних систем та банків, то західні гравці дуже скрупульозно перевіряють будь-яку компанію, з якою вони контрактуються. Щоб не дай боже, там не було ніяких акціонерів і директорів з росії. І в цьому випадку навіть отримання посвідки на проживання в Європі не допоможе. Усі фінансові компанії та банківські установи суворо підходять до процесу комплайнс і не беруть у роботу компанії, хоч якось пов'язані з росією.
Криптовалюта дійсно є однією з лазівок для росії, щоб обходити санкції. Проте агресор зазнав колосальних втрат за рахунок того, що Visa, Mastercard та інші глобальні гравці закрили регіон. І тут криптовалюта їм уже не допоможе

Через криптовалюту росія може обходити санкції? Наскільки це ефективно?
Криптовалюта дійсно є однією з лазівок для росії, щоб обходити санкції та проводити розрахунки шляхом обходу банків. Тому що криптовалюти ніким не контролюються і ніяк не можна відстежити, кому саме належить гаманець і куди відправлялися активи. Хоча сьогодні й існують особисті ідентифіковані гаманці. Але в будь-якому разі агресор зазнав колосальних втрат за рахунок того, що Visa, Mastercard та інші глобальні гравці закрили регіон. І тут криптовалюта їм уже не допоможе.