В Україні відсутня дієва система контролю за користуванням радіочастотним ресурсом та надходженням рентної плати за нього. Відтак в Україні неналежно контролюють надходження рентної плати за радіочастотний ресурс, що перешкодило забезпеченню планових надходжень ренти на 755,1 млн гривень. Проте, протягом 2016–2019 років до державного бюджету надійшло 9,7 млрд грн ренти, з яких 96% були забезпечені лише п’ятьма мобільними операторами.
Про це Голова Рахункової палати розповідає у відео, на своїй сторінці у Facebook.
Ми вирішили висвітлити особливості розподілу ресурсу мобільними операторами.
Система контролю радіочастотного ресурсу
В підсумку аудиторської перевірки Рахункової палати за 2016–2019 роки було з’ясовано, що в Україні не створено дієвої системи контролю за користуванням радіочастотним ресурсом та повнотою і своєчасністю надходження рентної плати за нього», - сказав Голова Рахункової палати, — нагадавши, що мобільний зв'язок третього покоління (3G) в Україні запровадили у 2015 році, а 4G – у 2018-му.
Слід зазначити, що надходження від видачі, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом та видачі дублікатів таких ліцензій за останні 5 років перевищували рентну плату (17,5 млрд грн проти 11,7 млрд гривень), йдеться у звіті. Однак 98 % плати за ліцензії отримано у 2015 (третє покоління) і 2018 (четверте покоління) роках, тобто під час відкриття нових діапазонів/технологій. В інші періоди середня плата за видачу ліцензій становила 114 млн грн, що у 20,5 раза менше, ніж середньорічні надходження рентної плати (2,3 млрд гривень). При цьому питома вага рентної плати у загальній сумі податкових надходжень протягом періоду, що досліджувався, зменшилася з 0,5% у 2016 році до 0,3% у 2018-2019 роках.
Отже, розвиток цифрової економіки України, впровадження новітніх технологій у сфері телекомунікацій, необхідність максимального покриття якісним мобільним зв’язком четвертого покоління всієї території країни потребує перерозподілу радіочастотного ресурсу, удосконалення нормативно-правової бази з урахуванням найкращого світового досвіду, забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра, дієвого державного нагляду за додержанням законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом, спрямованого на запобігання порушенням законодавства у цій сфері, їх виявлення та припинення, а також своєчасності та повноти надходження рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.
«На черзі впровадження стандарту зв’язку 5-го покоління – 5G, коли інтернет стане ще швидшим, що дозволить реалізовувати нові технології у різних сферах. Нові технології розвиваються, проте українські державні органи не завжди встигають за цим», - зазначає Голова Рахункової палати.
Бюджетні надходження та втрати
Протягом 2016-2019 років до держбюджету надійшло 9,7 млрд грн ренти. З них 96% були забезпечені лише п’ятьма мобільними операторами, тоді як ліцензії мають кілька тисяч користувачів радіочастотного ресурсу.
Окрім того, Мінфін не розробив методику прогнозування рентної плати. Відтак Державна фіскальна служба у 2016–2017 роках і 2019 році не забезпечила планових надходжень ренти на 755,1 млн гривень.
Нагадаємо, Уряд ініціював зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу, і у 2022 році 90% території України буде забезпечено якісним мобільним зв’язком четвертого покоління та надання широкосмугового доступу до Інтернету.
«Для порівняння, у Швеції та Чехії 4G доступне майже усім громадянам», - зазначив Голова Рахункової палати.
Штрафи за порушення використання радіочастотних ресурсів
Слід зазначити, що розміри штрафів за порушення у сфері користування радіочастотним ресурсом (РЧР) в інших країнах значно перевищують розміри штрафів, передбачені українським законодавством.
Таблиця 1 - Розмір штрафів, що застосовуються в Україні та інших країнах у разі порушень при користуванні
Джерело: Рахункова палата.
Так, розмір штрафу за порушення умов і правил діяльності у сферах телекомунікацій та користування РЧР, передбачених дозвільними документами на користування радіочастотним ресурсом, у Словаччині становить до 300 тис. євро, Німеччині – до 50 тис. євро; за порушення правил реалізації, експлуатації РЕЗ (ВП), користування РЧР без належного дозвільного документа у Словаччині – до 300 тис. євро щодо юридичних та 1 тис. євро щодо фізичних осіб, Німеччині – 50 тис. євро; у Польщі за такі порушення передбачено до 3% доходу за минулий рік (у разі відсутності бази для нарахування – не менше 500 тис. злотих (близько 120 тис. євро)).
Протягом 2016-9 місяців 2019 року проведено 200 перевірок користувачів радіочастотним ресурсом (РЧП), за результатами яких встановлено 265 порушень вимог законодавства про РЧР та 205 порушень Ліцензійних умов користування частотами, накладено штрафів на 335,9 тис. грн, з яких сплачено 304,4 тис. грн, уповноваженими НКРЗІ посадовими особами складено 595 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень та винесено 187 постанов про накладення на посадових осіб суб’єктів ринку телекомунікацій та користувачів РЧР адміністративних стягнень.
В підсумку слід зазначити, прогнозні розрахунки рентної плати за користування РЧР протягом періоду, що досліджувався, здійснювалися Мінфіном на підставі пропозицій ДФС (ДПС), при цьому аналіз фактичних надходжень та законодавчих змін ставок і понижувальних (підвищувальних) коефіцієнтів рентної плати не проводився, що призвело до завищення на 30,7% індикативних показників щодо надходжень рентної плати за користування у 2017 році.
Через недосконале прогнозування ДФС (ДПС) у 2016-2017 роках та 2019 році не забезпечено виконання планових показників надходжень рентної плати за користування РЧР, як наслідок, загальна сума недонадходжень становила 755,1 млн гривень. Індикативні показники надходжень рентної плати за користування РЧР у 2018 році виконано на рівні 103,2%.
