“Притягнення рф до відповідальності - завдання кожного з нас і не треба недооцінювати свою роль в даному процесі. Якщо питання, як віднайти механізм - це завдання юридичного фронту, нашої держави, то належним чином підготуватись і заявити про свої власні збитки - це завдання бізнесу”

“Насправді немає ні суду, ні жодного іншого органу, який би розглядав позови приватних осіб проти держави про відшкодування збитків, завданих військовою агресією. Єдиний приклад, який після Другої світової війни надихав, це історія з комісією при Радбезі ООН, це ірако-кувейтська комісія”.

“Але що ми маємо: по-перше, це право вето рф у Радбезі ООН, та по-друге, навряд рф буде спрямовувати якісь кошти на відшкодування. Тому цей механізм бачили, цей механізм враховано. Однак зрозуміло, що для нас треба щось нове.”

“Сторіччями світовий правопорядок формувався так, що держава не може бути відповідачем в суді без її згоди. Очевидно, що росія таку згоду ніколи не надасть. І активи держави без її згоди не можуть бути вилучені”

“ В перші тижні повномасштабної війни ми чули про мільйони і мільярди арештованих активів підсанкційних осіб. Але варто розуміти, що на етапі рік назад це був виключно арешт активів. Механізмів стягнення поки не існувало.” 

“Перше що спробували, це національні суди. Верховний суд прийняв два рішення, якими фактично зняв юрисдикційний імунітет рф в Україні. Було ухвалено рішення, за яким росія, враховуючи повномасштабний акт агресії, не може посилатись на цей імунітет в судах України. По-суті це відкрило можливість громадянину або бізнесу подати позов до суду в Україні” 

“Статистика  не така висока, тому що на сьогодні поки що невідомо, яким чином ці рішення будуть виконуватись, тому більшість бізнесу в режимі очікування.  Але процес розгляду в українських судах уже запущений”

“Перше, що розглядалось, це іноземні суди. Зрозуміло, що ті активи рф і її резидентів, які є в Україні, будуть вилучені самою державою і спрямовані на якісь загальні механізми відшкодувань. І індивідуальні рішення навряд будуть за рахунок них виконуватись. Тому треба іти в іноземний суд, тобто суд тієї держави, де є активи, які ще не забрали. Це дороговартісні процеси, тому  поки що до них ще придивляються. Із загальновідомих це процес у Високому суді Лондона проти ПВК “Вагнера” та особисто Євгена Пригожина, він вже є, він розглядається, слідкуємо за ним” 

“Перші пару місяців достатньо критично всі до цього відносились, тому що немає механізму виконання. Але після публічної заяви “Метінвест”, що компанія пішла до ЄСПЛ, усі подумали “Ну вони ж напевне щось знають, підемо і ми”. Цей механізм був доступний за порушення до 16 вересня 2022 року, наразі він вже вичерпаний але насправді багато бізнесів заявили свої збитки до ЄСПЛ і чекають рішення”

“Інвестиційний арбітраж гарно себе зарекомендував по кримським активам, це рішення “Ощадбанку”, це рішення групи “Еверест”, інші ще там розглядаються. І після того як рф офіційно заявила про анексію Донецької , Луганської, Херсонської та Запорізької області, фактично був відкритий механізм інвестиційного арбітражу щодо активів у цих регіонах. Ми чекаємо, хто із українських гігантів перший звернеться, будемо слідкувати”

“Першим кроком буде створення міжнародного реєстру збитків. Міністерство юстиції вже анонсує, що є загальне розуміння, що цей реєстр буде в Гаазі і є таке очікування, що до кінця 2023 р він вже запрацює. Один із важливих елементів - фонд. Тому що ми маємо розуміти, за рахунок яких коштів бізнес отримає відшкодування.” 

“Цей закон був прийнятий на початку повномасштабної агресії, він передбачав прийняття рішень РНБО, затверджені указом президента України та прийняття відповідного закону. За цим механізмом були вилучені акції та активи 2 російських банків. В держбюджеті України на 2023 рік є 17 млрд коштів вилучених, які ідуть на відбудову саме за цим механізмом”

“Рік тому у нас був лише шлях замороження. Однак зараз в Україні існує як шлях замороження, так і шлях примусового вилучення. Це робить Вищий антикорупційний суд України за позовами Мін’юсту України. На сьогодні, наприклад, реалізований цей механізм щодо активів Януковича, Євтушенка, розглядаються справи Дерипаски, братів  Ротенбергів.Цей механізм також працює, активи потім в подальшому передаються Фонду державного майна України” 

“АРМА - агенція з управління активами в рамках кримінальних проваджень. Як це працює: в нас в рамках кримінального провадження тимчасово арештовуються активи, передаються в управління цій організації, без вилучення. АРМА сама управляє або залучає управителя, а за доходи купує військові облігації та тим самим фінансує державний бюджет. За 2022 р в управління агенції передали більше 7 млрд активів , більшість із яких - активи резидентів рф.”

“У першу чергу, це активи Центробанку рф. Ми очікуємо, що це 300 млрд доларів. Насправді, ідентифікованих наразі менше, це пояснюється тим, що цифра 300 млрд - це цифра звітності самої рф до війни і її об’єктивність не зовсім зрозуміла. Також ці активи знаходяться в різних країнах, різних формах і відшукати їх не так легко, вони достатньо захищені”

“В Канаді наприкінці 2022 року почався процес проти Романа Абрамовича та його активів в Канаді, зараз він розглядається. І в США є також прецедент щодо вилучення генеральним прокурором.” 

“Це зараз найбільше у ЄС обговорюється саме з точки зору коштів Центробанку рф. Із дуже з великим побоюванням розглядається можливість їх вилучення, більш імовірним є те, що якийсь інвестиційний або інший фонд буде управляти цими коштами, а дохід буде спрямований в Україну на її відбудову.”

“Багатьом здається, що за цей рік нічого не було зроблено і немає шляхів, незрозуміло що робити. Однак насправді державою була проведена титанічна робота за рік. Тому що ламати світовий правопорядок, який будувався сторіччями, непросто і не так швидко, як нам би хотілось. В кожного бізнесу має бути певний каталог, вже готовий до будь-якого механізму. План мінімум - це подача до міжнародного механізму відшкодування, план максимум - шукати індивідуальні шляхи та брати активну участь у притягненні рф до відповідальності.”