Один з найактивніших пропагандистських наративів раші, який вони всюди поширюють, і який радо підхоплюють всюди, і за кордоном, і в нас – це про типу кризу енергетичну, як всі замерзнуть (бо треба знімати санкції, бо типу раша всіх забезпечує, бо типу без неї нікуди не дінеться ніхто і тд буллшит), як почнуться протести і бунти, як позносять протестанти владу всюди в Європі, в Україні…
Звичайно, шо це типовий рашн шит, їх ментальна безпорадність та оця їх дерев’яна проекція свого кривого світогляду на всіх, своїх фобій на всіх, свого одноклєточного сприйняття світу на всіх.
Вони це все по собі міряють, включаючи побоювання бунтів і так далі, шо їх почнуть зносити. Тому і ці закручування гайок, війни, сциклива бравада та весь той треш.
Але, як і казав раніше, я думаю, шо це все процес, який вони тільки прискорюють – процес розвалу цієї імперії, який ше почався, напевно, ше в період кримської війни 19 століття, який і далі тягнеться, знов-аки теж від тих побоювать революцій весни народів та тих процесів, шо були в Європі та по всьому світі в 40-50-60-х роках 19 ст.
Далі революції 05-го, 17-го і так далі, розпад союзу 91-го, - це все продовження цього процесу розпаду.
Звичайно, шо він нелінійний, як завжди, іноді на цьому шляху є періоди тимчасової такої заморозки, зборки, якоїсь мобілізації, коли здається, шо все навпаки, але це, як з римською імперією та і не тільки римською, коли процес розпаду іноді призупиняється на короткий час, коли навіть здається, шо його вдалось зупинити.
На днях слухав подкаст по філософії науки, ймовірностях, байєсіанізму і т.д. Девіда Дойча там він згадував зокрема таку книжку, чи, можна сказати, навіть ессе «Чи існуватиме радянський союз до 1984-го року?» – там це був приклад такого фокасту на основі логічного аналізу і тд.
Прочитав – абсолютно перекликається з тим, як бачу це. В тому числі порівняння із тою ж римською імперією, як процес. Або оцінка ситуації в суспільстві, ці всі ментальні та психологічні хвороби (по-іншому ці вірування та систему координат на московії важко назвати). В тому числі і про цю зависть і ненависть до тих, хто живе краще патологічну, шо і зараз бачимо по нашому витку війни, по тому, шо вони творять в Україні, в Бучі та інших містах. Про їх цю цілу систему якихось комплексів, які вони, знову-таки, екстраполюють на інших. Це плазування перед силою, суміш страху і ненависті і так далі.
І про порівняння із іншими періодами криз в московській імперії. І про те звідки береться ця поведінка, шо прискорює кризи, призводить до цих тригерів – чи це намагання відвести внутрішні проблеми і ризики через зовнішню агресію, війни, чи навпаки – цементування і подавлення всього всередині дає їм якесь це оманливе відчуття сили та величі, якої нема, чи все разом…
Абсолютно так само це бачу. Так само і цю всю удавану типу силу та “досягнення” паперові ше з нульових років, десь з 07-08-го ше. Ці всі потьомкінські дєрєвні та тимчасовий ріст коньюнктурний, який ім не належить і ніяк з ними не пов'язаний, в той час, як фундамент абсолютно гнилий і гниє і далі.
Деталі там про китай, про те, як це буде в СРСР валитись, бунти і тд – це, я думаю, шо не так важливо, ці деталі. Вони якраз в такого плану широких картинах не мають значення, як на мене. Хоча думаю, шо розлом в тому числі по великодержавному націоналізму проти локальних підйомів – це, скоріше за все має бути. Воно і йшло ше з часів совка, просто трохи на певний час притихло, тліє собі під кришкою, в тому числі між тими республіками, народами, які відкололись ше в 90-му, а шо вже казати про те, шо всередині московської імперії тліє, вариться.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
