
Засудження Генеральною асамблеєю ООН спроби анексії тимчасово окупованих територій України – велика дипломатична перемога України і серйозна поразка росії. Будь-які подальші спроби кремля узаконити «анексію», не матимуть жодної юридичної сили на міжнародному рівні. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Олександр Кочетков.
Аналітик назвав голосування за резолюцію Генасамблеї першою серйозною дипломатичною поразкою кремля на майданчику ООН. Він нагадав, що ця організація завжди була вотчиною для рф – у російської влади завжди були особливі відносини з керівництвом ООН. Крім того, росія є одним із головних спонсорів Організації, адже платить дуже великі внески. А право вето рф у Раді Безпеки, завжди давало змогу кремлю блокувати будь-які серйозні рішення, що суперечили його інтересам.
Експерт нагадав, що під час підготовки голосування за резолюцію, росія наполягала на таємному голосуванні. Однак керівництво Генасамблеї не задовольнило прохання агресора.
«Процедура була змінена, щоб жодна країна не могла приховати свою позицію. Результати також вражають – переважна більшість країн-членів Генасамблеї відмовилися визнавати анексію територій. Позицію росії підтримали лише п’ять сателітів. Китай, Індія та кілька десятків інших країн традиційно утрималися, хоча їхня позиція і раніше була досить зрозумілою»

Про політичну перемогу Києва, за словами аналітика, свідчить і той факт, що у 2014 і наступних роках, члени ООН значно скромніше засуджували агресію росії проти України в набагато менш конкретних формулюваннях та зі значно меншою перевагою у голосах.
«У лютому 2015 року Рада Безпеки ООН схвалила резолюцію щодо виконання комплексу Мінських угод. Пізніше це дозволило росії спекулювати цим документом на переговорах по Донбасу. Сьогодні ми бачимо, що ООН категорично засудила спробу анексії росіянами чотирьох областей України. По-суті, це публічна юридична фіксація нікчемності будь-яких рішень щодо приєднання українських територій до рф. Надалі немає жодного сенсу узаконювати «анексію» в раді федерації рф або інших міжнародних органах. Будь-які подальші спроби легалізації цього незаконного рішення, не мають жодного сенсу – просто оформлятимуть документ, що у зв’язку з рішенням ООН, таке рішення не відповідає юридичним нормам. Воно нікчемне і крапка. Його не потрібно навіть скасовувати»
Експерт назвав рішення Генасамблеї щодо резолюції хорошим знаком. Але водночас додав, що за цю дипломатичну перемогу, так само як і за нові поставки озброєнь, Україні доводиться платити великою кров’ю, зокрема мирних жителів.
Нагадаємо, 12 жовтня на екстреній спеціальній сесії Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням незаконних «референдумів», які росія провела на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Резолюцію підтримали 143 з 193 членів Генасамблеї ООН. П’ять держав (росія, білорусь, Сирія, Північна Корея і Нікарагуа) проголосували проти. 35 держав не брали участі в голосуванні. Серед них Китай, ПАР, Вірменія, Казахстан та низка інших країн СНД.
За резолюцію голосували майже всі країни Європи, більшість країн Латинської Америки, Африки й Азії. Її підтримали на дві країни більше, ніж резолюцію Генасамблеї від 2 березня 2022 року із засудженням російського вторгнення в Україну (тоді їх було 141).
Додамо, що 12 жовтня Україна здобула ще одну політичну та дипломатичну перемогу. У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася шоста зустріч Контактної групи з оборони України – «Рамштайн». Головною її темою стало посилення систем протиповітряної оборони України після масштабних ракетних атак по інфраструктурі та містах країни 10 жовтня.
За її результатами, Німеччина пообіцяла передати Україні сучасні системи ППО IRIS-T (SLM), а США - прискорити передачу нашій країні систем протиповітряної оборони NASAMS. Інші країни передадуть Україні різні типи озброєнь, зимову форму для ЗСУ та різноманітні аксесуари для бойових дій у зимових умовах.
Політичний експерт Віктор Небоженко в ексклюзивному коментарі UA.News зазначив, що чудові результати України на голосуванні в Генасамблеї ООН, тісно пов’язані із зустріччю «Рамштайн-6», адже міжнародну політику часто проводять у кулуарному форматі.