НАТО змінює стратегію на випадок війни із росією - NYT

З огляду на звірства російської армії у випадку війни з рф НАТО діятиме так, щоб не допустити окупації жодного дюйма території країн-членів альянсу.

Про це пише The New York Times. У минулому стратегія НАТО полягала в тому, що в разі вторгнення росіян країни-члени намагатимуться протриматися доти, доки сили союзників, переважно американські, які базуються вдома, не прийдуть їм на допомогу і не завдадуть удару у відповідь, щоб відтіснити росіян назад. Але зараз НАТО швидко переходить від того, що військові називають «стримуванням відплатою», до «стримування запереченням». Після звірств рф на тимчасово окупованих територіях України, від Бучі та Ірпеня до Маріуполя й Херсона, прикордонні країни, такі як Польща та країни Балтії - не хочуть ризикувати російською окупацією.

Запобігти цьому шляхом заперечення означає розташування більшої кількості військ вздовж російського кордону, інтеграція американських і союзницьких військових планів, більші військові витрати й детальніші вимоги до союзників щодо конкретних видів сил й засобів для ведення бойових дій.

Мета полягає у тому, аби НАТО стало не лише міцнішим та боєздатнішим, але й більш помітним для рф.

«Дебати ведуться вже не про те, скільки розмістити сил, щоб не засмутити москву, а про те, скільки буде достатньо. Країни Центральної і Східної Європи наполягають на тому, що вже недостатньо говорити, що ми готові стримувати, обіцяючи відвоювати, а потрібно захищати кожен дюйм території НАТО з першого дня. Не можна залишатись під російським контролем кілька місяців, доки не прибуде кавалерія», - сказала співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин Камілла Гранд.

Сьогодні НАТО розгорнув батальйон багатонаціональних військ у восьми країнах уздовж східного кордону з рф. Альянс розробляє плани щодо розширення цих сил до рівня бригади в прифронтових країнах для стримування й здатності відтіснити сили вторгнення з самого початку.

Як відзначив колишній американський посол в НАТО Іво Даалдер, НАТО стало організацією, яка взяла відпустку в історії, однак російський диктатор нагадав про необхідність думати про оборону і думати про неї колективно.

«Альянс передасть більше військ під безпосередній контроль вищого військового офіцера НАТО, верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Г. Каволі, який також командує американськими військами в Європі», - додає видання.

За словами високопоставленого чиновника НАТО, Каволі об'єднує американські і союзницькі плани ведення бойових дій під новим гаслом «стримувати і захищати». Вперше з часів холодної війни, країни Східної Європи знатимуть, що Альянс має намір зробити для їх захисту, що кожна країна повинна бути в змозі зробити для себе й яку допомогу їй зможуть надати.

Зокрема НАТО узгоджує свої довгострокові вимоги до членів Альянсу з поточними оперативними потребами. Якщо, наприклад, в минулому країни НАТО могли попросити відправити до Афганістану легко озброєні експедиційні сили з гелікоптерами, то тепер їм можуть доручити захищати певні частини території самої ж організації.

Планування НАТО стане ще більш вимогливим й конкретним. Країни відповідатимуть про свої сили й засоби, а планувальники Альянсу казатимуть чого їм не вистачає, або що можна скоротити. Наприклад, Данії було сказано припинити витрачати гроші на будівництво підводних човнів, а Канаді сказали, що вона повинна забезпечити літаки для дозаправки в повітрі.

Зміни в НАТО почались повільно ще в 2014 році з початку вторгнення Росії на територію України. Того ж року на саміті Уельсі союзники по НАТО погодили мету щодо військових витрат на рівні 2 відсотків валового внутрішнього продукту до 2024 року. Сьогодні ж лише 8 з 31 країни, включно з Фінляндією, досягли цієї мети.

Вже на наступному саміті НАТО в липні очікується узгодження нового плану витрат в якому 2 відсотки від ВВП розглядатимуться як мінімум. Водночас зважаючи на труднощі війни на території України, якщо провідні країни витрачатимуть до 3% ВВП протягом наступного десятиліття, цього буде достатньо.

Також після 2014 року НАТО погодилось розмістити чотири невеликі батальйонні підрозділи в країнах Балтії та Польщі. Після повномасштабного вторгнення Альянс додав ще чотири батальйони передового базування. Однак загальна чисельність усіх восьми бойових груп становить лише 10 232 військовослужбовці. Наразі ж НАТО розмірковує над тим, аби розширити сили до бригадного рівня й розмістити від 4000 до 5000 військовослужбовців в кожній країні.

Військові штаб-квартира НАТО, Верховний штаб об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, також посилюється.

«Тисячі солдатів Альянсу, які там працюють, перетворюються на головне стратегічне і бойове командування, відповідальне за розробку планів Альянсу з інтеграції і розгортання союзних військ - в тому числі кібернетичних, космічних і військово-морських сил - в різних непередбачуваних ситуаціях. Вони можуть варіюватися від планування гібридної війни до регіональної війни, яка виходить з-під контролю, і навіть до повномасштабного конфлікту із застосуванням ядерної зброї», - відзначає видання.

Командування НАТО також має з'ясувати, як включити Фінляндію і, ймовірно, Швецію та вирішити, де їхні війська повинні взяти на себе зобов'язання щодо колективної оборони. Наприклад, чи повинні солдати Фінляндії бути частиною штабу, який відповідає за Балтії, або ж арктичні шляхи й Крайню Північ.

НАТО може кинути до бою 13 корпусів чисельністю від 40 000 до 50 000 військовослужбовців кожен, якщо це буде необхідно, однак реальні сили, як стверджують високопосадовці Альянсу, далекі від цієї кількості, у зв'язку з чим Каволі й його команда повинні з'ясувати, як найкраще і де розгорнути те, що реально є в наявності.

«Одним з найменш гламурних викликів є, просто кажучи, мобільність і логістика: доставка військ, танків і гармат туди, де їм потрібно, так швидко, як їм потрібно, і їхнє утримання.Наразі існують основні перешкоди, що залишилися з часів холодної війни: нестача складів, брак придатних залізничних вагонів, відсутність права на перетин кордону в надзвичайних ситуаціях та користування дорогами, тобто питання, які потребують рішень цивільної влади», - зазначається в видані.

Як відзначив чиновник НАТО, навіть поставки в Україні з мирної Польщі є серйозним логістичним головним болем. Вантажівки стоять в черзі, не вистачає залізничних вагонів, які можуть перевозити важку техніку, а на кожному європейському кордоні необхідно отримувати дозволи. Проходити через увесь цей процес під час війни - зовсім інший виклик.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що НАТО має ухвалити рішення про постійну присутність військ для захисту країн Балтії.

Британія і Німеччина вперше візьмуть участь у спільних повітряних операціях над Балтією.

Іспанія у квітні відправить до Естонії на чотири місяці систему протиповітряної оборони NASAMS.