Латвійську міністерку можуть звільнити через сумнівний тендер

Латвійський Сейм у середу на позачерговому засіданні розглядатиме пропозицію опозиційних партій «Латвія на першому місці» і «Стабільність» про відставку міністерки оборони Інари Мурнієце через сумнівний, на їхню думку, тендер.

Про це повідомляє Delfi.

Пропозицію висловити міністру недовіру подали депутати від «Латвії на першому місці», загалом вона зібрала вісімнадцять підписів за мінімально необхідних десяти.

Претензія опозиційних партій стосується тендеру осені 2022 року – тобто ще за попередника Мурнієце Артіса Пабрікса, за результатами якого міністерство оборони Латвії уклало з компанією Zītari LZ контракт вартістю 220 мільйонів євро на постачання продовольства.

Пізніше стало відомо, що Zītari LZ, оборот якої у 2021 році склав трохи більш як 140 тисяч євро, могла виграти тендер через «тісні зв’язки» власників із «певними політичними партіями, які, можливо, сприяли цій перемозі».

Як писало LSM, власником Zitari LZ є адвокат Модріс Супе, який раніше пожертвував 4500 євро партії «Для розвитку Латвії« – саме її представник Артіс Пабрікс керував Міноборони на час укладання контракту.

Після скандалу міністерство оборони оголосило про перевірку закупівлі й створення Управління внутрішньої безпеки, яке матиме, серед іншого, повноваження оперативної розвідки.

Читайте також:

В Італії поліція в місті Брешія вилучила понад 170 тисяч євро в ультраправої депутатки Європарламенту Стефанії Дзамбеллі в рамках розслідування нецільового використання коштів Європейського Союзу, призначених для її парламентських помічників.

Нещодавно група депутатів Європарламенту вирішила запустити веб-сайт для співробітників парламенту та чиновників ЄС, щоб попереджати про тіньове лобіювання з боку великих технологічних фірм та інших зацікавлених груп.

Також Європейський союз нині демонструє Києву як слід вичищати корупцію у своїх державних установах. Правоохоронні органи Італії та Бельгії затримали двох депутатів Європейського парламенту, яких підозрюють в отриманні хабарів від Катару та Марокко в обмін на підтримку їхніх позицій у європейських владних структурах.