На початку вторгнення в Україну, кремль розраховував заручитися підтримкою чотирьох країн ЄС для блокування антиросійських санкцій. Однак через брутальні злочини російських окупантів в Україні, у москви залишається лише один відвертий союзник у євроспільноті. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт нагадав, що після вторгнення росії в Україну 24 лютого, ЄС стикнувся зі спробами кремля розколоти єдність спільноти щодо запровадження санкцій проти агресора. За його словами, в той період москва робила ставки на Угорщину, Австрію, Кіпр та Грецію.
Аналітик нагадав, що в ЄС діє процедура спільного ухвалювання рішень і досі чинне право вето, тобто одна країна може заблокувати ухвалення того чи іншого рішення. Режим путіна розраховував домогтися голосу хоча б однієї країни, щоб Брюссель не міг запроваджувати нові пакети санкцій. Однак, зазначив експерт, через брутальні дії росії в Україні, більшість згаданих країн відмовилися працювати на інтереси агресора.
Андрій Мартинов зазначив, що за вісім місяців війни, три з чотирьох згаданих країн фактично відмовилися підтримувати росію. Таким чином, головним лобістом інтересів росії в Європейському Союзі сьогодні лишається Угорщина в особі уряду прем’єра Віктора Орбана.
«Збройна агресія росії проти України триває уже вісім місяців. За цей час Будапешт неодноразово вимагав від Києва сісти за стіл переговорів. Зокрема, досить напруженими були відносини Угорщини з Північноатлантичним альянсом (НАТО). Будапешт намагався розіграти карту прав угорської нацменшини на Закарпатті та заблокувати надання Україні військової допомоги через Альянс. Однак Угорщина не знайшла підтримки в НАТО, як і не знаходить її в ЄС»
політичний експертЗа словами експерта, Греція остаточно відійшла від проросійської позиції та досить активно бере участь у засіданнях Контактної групи «Рамштайн» із надання військово-технічної допомоги Україні. Він зазначив, що грецька частина Кіпру не має настільки широких ресурсів з допомоги, але і не блокує обговорення восьмого пакету антиросійських санкцій, який зараз лежить на столі Європейської комісії. Тому сьогодні путін розраховує виключно на угорського прем’єра Віктора Орбана.
Водночас, зазначив Андрій Мартинов, ЄС змушений торгуватися з Орбаном, щоб Будапешт не блокував антиросійські санкції.
«У процесі розробки сьомого пакету санкцій, Угорщина виторгувала собі право купувати російську нафту з нафтопроводів, а санкції були запроваджені щодо купівлі нафти, що доставляється на європейський ринок танкерами. Тож Угорщина займає ось таку специфічну позицію навіть у питанні енергетичних поставок. Днями Віктор Орбан заявив про відсутність проблем із постачанням російського газу в Угорщину. Навіть попри те, що на початку вересня вибухом були зруйновані кілька гілок «Північного потоку» на дні Балтійського моря, а доставка російського газу в ЄС звузилася до транзиту по ГТС України і прокачки по газопроводу «Турецький потік». Не виключаю, що Угорщина досі намагається виторгувати для себе максимум переваг, шантажуючи ЄС блокуванням нових санкцій проти рф»
Водночас, експерт не виключає, що Будапешт скоро може втратити цей механізм шантажу в обмін на вигідні для себе умови.
«У вівторок, 25 жовтня, відбулася зустріч канцлера Німеччини Олафа Шольца і президента Франції Емманюеля Макрона. Лідери обговорили прискорення зміни процедури ухвалення рішень в ЄС. Зокрема, пропонується скасувати право вето і позбавити можливості таких країн, як Угорщина, шантажувати ЄС щодо важливих стратегічних питань. Європейський Союз перейшов від моделі «безпека разом із росією» до моделі «безпека Європи проти росії». Перший підхід послідовно і брутально діяв не лише проти України, а і проти європейських цінностей, і сьогодні Угорщина залишаться єдиним його послідовником на європейському континенті»
Крім того, Андрій Мартинов переконаний, що відверто проросійська позиція уряду Віктора Орбана, поставила у достатньо пікантну ситуацію й офіційну Варшаву. Він нагадав, що Польща разом із Чехією, Словаччиною та Угорщиною, входить до регіонального утворення «Вишеградська четвірка». Це своєрідний регіональний блок у складі ЄС. І попри проросійську позицію Будапешта, польський уряд намагається зберегти це регіональне об’єднання, хоча після 24 лютого 2022 року воно фактично перебуває у «летаргійному сні».
Експерт додав, що Угорщина займає надто специфічну позицію не лише щодо російської агресії проти України – ЄС постійно критикує уряд країни за фактичне вибудовування у країні однопартійної диктатури. У Брюсселі навіть лунають заклики ввести санкції проти Угорщини та відмовити країні у виплаті субсидій за авторитарність режиму Орбана.
Водночас, аналітик зазначив, що відносини Польщі та ЄС також не безхмарні. Саме тому, на його думку, лунають заяви на кшталт глави польського уряду, без конкретних назв країн і проблем, оскільки «всі і так розуміють, про що йдеться».
Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що деякі лідери країн ЄС не проти закінчити війну, яку почала росія, поразкою України. Глава польського уряду заявив, що Україні потрібна зброя і гроші, а не розмови про майбутню підтримку у вигляді «планів Маршалла».
На саміті ЄС у Брюсселі була досягнута домовленість, що будь-які обмеження ціни на газ в ЄС у майбутньому не будуть застосовуватися щодо довгострокових угод про постачання газу, зокрема щодо чинної 15-річної угоди Угорщини з російським «газпромом».
Тим часом пропаганда уряду Орбана переконує громадян, що санкції ЄС проти путіна – це «бомбардування» Угорщини.
