Китай підтримав резолюцію Генеральної асамблеї ООН із визнанням росії країною-терористом, щоб послабити наслідки скандалу через заяви посла КНР у Франції, який поставив під сумнів суверенітет країн-колишніх республік СРСР. Подальшу позицію Китаю щодо рф визначатимуть результати контрнаступу ЗСУ. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт нагадав, що рішення Китаю у Генасамблеї ООН не було спонтанним. Йому передувала низка подій, що формували нову позицію та дипломатичну стратегію Пекіна.
Так, зазначив аналітик, до річниці повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2023 року, Китай презентував власний мирний план з 12 пунктів. Він був витриманий у китайських традиціях, без конкретики, з загальними побажаннями «всього найкращого, миру, стабільності, дотримання Статуту ООН», але без жодного натяку на засудження росії.
У березні, продовжує Андрій Мартинов, президент КНР Сі Цзіньпін відвідав москву, де лунали меседжі мало не про стратегічний союз кремля і пекіна. Поїздка відбувалася на тлі суттєвого погіршення відносин між Китаєм і США через вторгнення китайських аеростатів в американський повітряний простір із певною розвідувальною місією. Причому були навіть очікування, що Сі Цзіньпін ще тоді зателефонує до Києва, щоб збалансувати результати візиту.
Водночас, зазначив експерт, після візиту до москви Сі Цзіньпін прийняв кілька західних делегацій, зокрема ФРН, Франції та керівництва Європейського Союзу. На цьому фоні відбувався візит президента Тайваню до США, на що Китай відреагував військовими навчаннями в акваторії острову. Аналітик зазначив, що тоді ситуація була критичною та близькою до війни. Однак, на відміну від кремля, Пекін досить реалістично оцінює власні військово-технічні можливості на нинішньому етапі протистояння зі США і не дуже поспішає розв’язувати масштабну війну. Скоріш за все, КНР очікує президентських виборів на Тайвані у 2024 році та сподівається на перемогу партії «Гоміньдан», що лобіює тісніші відносини з Пекіном.
З огляду на таку ситуацію, зазначив експерт, Китай узяв дипломатичну паузу, що була доповнена довгоочікуваною розмовою Сі Цзіньпіна і президента України Володимира Зеленського.
«Ці переговори справді стали балансиром китайської дипломатії. Пекін продемонстрував, що намагається зайняти максимально нейтральну позицію. Йшлося про очікувану конкретику – нарешті Китай підтвердив, що виступає проти силових методів вирішення конфліктів. Також символічно, що ці заяви прозвучали на тлі скандального інтерв’ю французькому телебаченню посла КНР у Франції Лу Шайє, який поставив під сумнів суверенітет усіх колишніх республік СРСР. Однак логіка дипломата не спрацювала, адже усі ці країни є членами ООН, що автоматично підтверджує їхній суверенний статус. Оскільки скандальне інтерв’ю викликало гостру критику з боку країн ЄС та країн Балтії, Пекін вирішив згладити її телефонною розмовою Сі Цзіньпіна і Володимира Зеленського»
політичний експертІгор Мартинов нагадав, що під час телефонних переговорів, китайський лідер заявив про намір відправити в Україну спеціального посланця КНР Лі Хуея, завданням якого стане налагодження контактів між Києвом і москвою за принципом «човникової дипломатії» та спроба знайти спільний знаменник. І на знак підтвердження серйозності своїх намірів, 26 квітня, напередодні завершення місячного головування росії у Раді Безпеки ООН, представник КНР підтримав резолюцію Генасамблеї ООН, де рф визнається країною-агресором.
«Раніше Китай, як правило, утримувався або голосував проти резолюцій ООН, в яких йшлося про засудження російської агресії проти України і навіть проти Грузії. Однак цього разу, вперше з 2014 року, Пекін несподівано підтримав документ із таким формулюванням і закликом повернути Україні території по кордони 1991 року. Залишається відкритим питання чи свідчить це голосування в ООН про радикальну зміну позиції КНР. Перебуваючи у березні в Пекіні, європейські дипломати неодноразово наголошували, що лише Китай може змусити росію припинити агресію проти України. Наскільки до цього готовий Пекін – питання відкрите. Скоріш за все, у травні-червні китайська дипломатія спробує налагодити такі дипломатичні посередницькі зусилля. Також існує ще одна версія, за якою Китай вирішив дочекатися результатів контрнаступу України і від його результатів він буде визначати свою подальшу позицію щодо агресора»
Експерт також назвав символічною підтримку резолюції Генасамблеї ООН найближчими союзниками росії – Казахстаном, Бразилією, Вірменією та Індією. І додав, що кремль справді втрачає своїх союзників і напівсоюзників в ООН, бо не здатен продемонструвати їм очікувані результати своєї політики.
На думку аналітика, якщо контрнаступ ЗСУ буде успішним, китайська дипломатія отримає дуже серйозний аргумент тиску на москву і почне активно вимагати фактичного виведення російських військ до кордонів 1991 року.
Голосування Китаю за антиросійську резолюцію Генасамблеї ООН
26 квітня Делегація Китаю в ООН уперше підтримала резолюцію Генеральної асамблеї ООН про співпрацю ООН із Радою Європи, в якій росія названа агресором у війні проти України. Раніше у таких голосуваннях Китай висловлювався проти або утримувався. Документ вміщує наступні слова: «...враховуючи, що безпрецедентні виклики, які сьогодні стоять перед Європою після агресії Російської Федерації проти України, а раніше проти Грузії і припинення членства Російської Федерації в Раді Європи…».
Додамо, що 26 квітня президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном.
Під час розмови Сі заявив, що Китай відправить спеціального представника до Києва та москви «для поглибленого спілкування щодо політичного врегулювання кризи в Україні». Ним стане посол Китаю в росії у 2009-2019 роках Лі Хуей.
Також під час діалогу лідери знайшли точки дотику в обговоренні лідерами «мирного плану» Китаю і «формули миру» Володимира Зеленського.
Крім того, 26 квітня президент Володимир Зеленський призначив нового посла в КНР. Ним став екс-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін. Українське диппредставництво не мало посла в Китаї з моменту смерті Сергія Камишева 14 лютого 2021 року.
