Президентський та парламентський тріумф «Слуг народу» в Україні лише підтвердив світову тенденцію у зміні стрижневих майданчиків для піару. Традиційні ЗМІ поступово відходять на другий план, оскільки програють своїм Інтернет-аналогам. Останні окрім того, що значно «дешевші», ще й більш ефективні. Принаймні, на коротких дистанціях. «Зелені» використовували рекламу на Телебаченні (власне там був чи не найголовніший їхній актив у вигляді серіалу), значно менше світилися на радіо, майже відмовилися від поліграфії (крім Бігбордів). Але ці ролики в Мережі, дешево зняті на телефон, набирали тисячі переглядів. В той час як їхні конкуренти вливали шалені гроші не лише у оплату рекламного ефіру своєї агітації, але й у продакшн. В результаті перемога «Слуг» вийшла не лише розгромною і ефектною, але ще й фінансово дешевою.
Утім, останнім часом ситуація змінюється кардинально. І ось уже головну зброю провладних сил вдало повернуто проти них самих.
Зміна сторін
Головна проблема, з якої «Слуги народу» поки не можуть знайти ефективного виходу, – це зміна їхнього статусу. З опозиції вони самі стали владою. При цьому отримавши майже повний контроль над усіма її гілками. Та тільки опозицією в України (в плані суспільної підтримки) споконвіку бути значно простіше. Як грати шахову партію білими – завжди є хід в запасі.
Продовжуючи спортивні аналогії, то поки найкраще удар тримає президент. Володимир Зеленський доволі вдало почав на керівній посаді, подорожуючи країною як колись це робило львівське сміття в стилі Олександра Лукашенко і даючи всім на горіхи. Меми про «Вийди звідси, розбійник» розлетілися Мережею і мали загалом позитивний ефект. Як і його поїздки-монологи з Теслою. Але з часом все змінилося, бо коли ходити постійно з однієї і тієї ж карти, то рано чи пізно це стане програшним варіантом. Його скандал на фронті з «Я не лох. Мені 42» був представлений уже в доволі вульгарному світлі, так ще й як позиція невпевненого у собі, ображеного хлопчиська – тобто мав зворотній ефект. Поїздки на електрокарі також швидко набридли. Ну бо справді, «Тесла не може бути головним журналістом країни».
Ставши владою, потрібно змінювати риторику. І використовувати офіційні канали інформації значно частіше. Загалом це розуміють у команді президента. Але вдало відреагувати поки не можуть. Хоча спроби такі були. Перш за все слід згадати рекордний 14-годинний марафон президента. Але його Володимир Зеленський провалив. На таких заходах зазвичай інформаційні агенції видають новину зі слів політика раз у 20-30 хвилин. Але у цьому випадку стояла тиша і спокій. Щось виходило відсили раз в годину, але і те – «ні про що». Президент встановив рекорд по часу, але не зумів сказати абсолютно нічого конретного і чіткого впродовж такого тривалого проміжку. Потім був доволі жорсткий стьоб над головним телевізійним активом нової влади каналом 1+1. Коли згідно лексичному аналізу з приходом «Слуг» лексика в ефірі стала значно більш позитивно – «жить стало лучше, жить стало веселей». І от уже історія з голодним Зеленським і печивом від Гордона, покликана виправдати і викликати співчуття до втомленого президента, виглядає комічно і недолуго. Прикладів можна пригадати ще багато. Але тенденція така, що президент уже не сприймається як монолітна впевнена в собі постать.
Втім, ситуація з його командою у парламенті значно гірша. Щотижня депутати зі «Слуги народу» потрапляють у нові і нові скандали на будь-який смак. Яременко влаштовує власне особисте життя. Скороход розповідає про гроші в конвертах для депутатів за слухняність. Корявченков (в миру – Юзік) вирішує питання з поліцією в Кривому Розі під прикриттям президента і розповідає, хто як потрапив до Ради. Стефанчук орендує квартиру у тещі і отримує компенсацію з держбюджету. Ну а в Дубинського «Мама любит скорость». Всі ці історії отримали помітний фідбек у народній творчості в Мережі. У «Слуг народу» переважно відмовчуються. Виправдатися важко, а мантра про те, що у всьому винні «папєрєдніки» вже не спрацює. Як результат, вдало вибрана під виборчі кампанії кольористика Зеленого (співзвучна з прізвищем лідера), що початково сприймалася як позитивна (прихід нового свіжого, переродження, весна), змінила конотацію. Тепер вона асоціюється з відсутністю досвіду, ексцентричністю та глупством зелених новобранців.
Відступ на всіх фронтах
Слід визнати, що медіа-ресурс «Слуг» доволі обмежений, як у традиційних ЗМІ, так і в Інтернет-секторі. Успіх на виборах забезпечила вдала гра на протиріччях і внутрішній боротьбі умовно проєвропейських та проросійських сил. Розділяй і володарюй. Але зараз команді Зеленського однаково сильно дістається від обох цих таборів. Під різним соусом, але формально вони об’єдналися у боротьбі проти нової влади. Якщо врахувати кількість помилок «Слуг народу» останнім часом, то багато критики отримують вони і від відносно нейтральних ЗМІ. Врешті, навіть прихильні їм медіа змушені видавати скандальну інформацію про команду Зеленського, щоб не виглядати надто заангажовано.
Відчутного удару по іміджу провладної фракції завдали телеграм-канали «Джокер» та «Темный Рыцарь», що опублікували величезну кількість інсайдів з «внутрішньої кухні» «Слуг народу». Тут і скандальна переписка Яременка, і гроші в конвертах, і махінації з забудовниками і ще багато різного. При цьому якість компромату настільки висока, що команда Зеленського не може відмахнутися від нього найпростішим способом – апелювати до фейковості.
На перший погляд, найменш помітна і відчутна поразка «Слуг народу» відбувається у соціальних мережах. Адже однією з головних функцій цих засобів комунікації є ідентифікаційна. Тому в одних групах до останнього будуть підтримувати нову владу, в інших – критикувати за будь-яких умов. Це можна помітити навіть на індивідуальному рівні. Ще з часів Помаранчевої революції багато хто дивувся великій кількості голосів за Януковича, користуючих аргументов «серед моїх друзів таких обмаль». Але в Мережі, як і в житті, людина підбирає собі компанію за власними лекалами. Від зацікавлень до ідеологічної позиції. Тому у одного серед 400 Друзів на ФБ ніхто не голосував за Януковича, а в іншого за схожих обставин ніхто не підтримував Ющенка. Аналогічно і зараз. Прихильники Зеленського обходитимуть негативну інформацію, що стосується їх обранця. Але. Серед противників нового президента впевненість у власній правоті зростатиме надзвичайно стрімко. В результаті до певної події (не обов’язково це будуть наступні вибори, але і це треба врахувати) вони будуть максимально мобілізовані. І не пропустять шанс виступити проти «Слуг народу».
Ефект від поразки
Важко говорити про конкретні цифри втрати рейтингу в умовах відсутності масштабних соціологічних опитувань. Але згідно дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», у листопаді негативно діяльність президента оцінювало вдвічі більше респондентів, ніж у серпні (24% проти 12%). А серед виборців «Слуг народу» незадоволені їх роботою у Верховній Раді вже 30%. Це саме їхні виборці. Але загалом ця втрата має три рівні:
- Втрата підтримки без перетікання голосів до конкурентів. Мабуть, найменш болісна для нової влади. Йдеться про втому і зневіру від політики загалом. Прихильники «Слуг народу» просто оминатимуть політичні події, розчарувавшись у своєму виборі. Вони банально не підуть на наступні вибори. Не віддадуть більше свій голос за команду Зеленського. Але і не підтримають інших.
- «Перетікання» голосів. В цифрах найбільш відчутне. Бо колишні прихильники не просто позбавляють голосу «Слуг», а віддають його іншим. Це подвійний удар для команди президента. Не секрет, що як у фракції, так і серед електорату присутні довольні полярні ідеологічні позиції. Є і відносно патріотичний проєвропейський табір. Є і відверто проросійські виборці, що так само свого часу перетікли до «Слуг народу» від Партії регіонів, яка їх розчарувала. Зараз фракція президента має всі шанси побачити зворотній рух.
- Активізація електорату конкурентів. В нових умовах вони всі точно прийдуть на вибори, бо вважатимуть це максимально важливим. Акція «Ні капітуляції!» яскраво показала, наскільки активними є противники нової влади. І наскільки пасивними – її прибічники. Попри значну чисельну перевагу навіть 70% електорату не може чітко висловити президенту свою підтримку. Що ж тоді говорити, якщо в активі Зеленського лишиться менше 50%.
Без світла в кінці тунеля
Тим часом все вказує на те, що рейтинг «Слуг народу» буде падати. Нова влада робить надто багато помилок. Нова влада так і не налагодила правильної комунікації з суспільством. Але найголовніше – слуги опинилися заручниками власної розгромної перемоги. Вся повнота влади у них. Опозиція майже нічого не робить. Але їм і не потрібно. Принаймні вони перестали бути об’єктами нападків в Мережі. Навіть спроби одіозного Іллі Киви – лише тимчасові спалахи. А от критика влади лише зростатиме. Негативний фон навколо «Слуг народу» вже доволі помітний. А вони ще й невдало на нього реагують. Тролять журналістів в соцмережах, «палять» переписки в чатах, а потім ще й невдало виправдовуються. За півроку рівень несприйняття колишніх переможців може досягнути апогею. І тоді дострокові вибори вже не виглядатимуть так ефемерно.
