21 травня 2020 року нашим вельмишановним, всеосяжним, рейганоподібним, дорогобудівним та кумонепризначним президентом Володимиром було підписано Законопроект 1210, наразі Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який покликаний змінити норми податкового кодексу та, зокрема, вводить поняття Контрольованих іноземних компаній.
Це не мало стати новиною для українців, але, звісно, світ так званого українського бізнесу здивувався цьому, хоча ще 2017 році Україна оголосила про введення стандартів боротьби з уникненням оподаткування BEPS і до цього слід було готуватись заздалегідь. Схожу ситуацію ми спостерігали з набранням чинності прийнятим ЗУ про фінансовий моніторинг, так, знову ж таки, всі знали, що він вступить в силу, але заздалегідь до цього не готувались. Це все так по-нашому, аж навіює теплим вітерцем здивованості та бездіяльності в моменти, коли потрібно пристосовуватись до змін вже сьогодні.
Що передбачає цей закон?
Законопроект розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі – План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Також законом передбачається:
- контроль за трансфертним ціноутворенням;
- оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;
- запобігання зловживанню у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв;
- застосування процедури взаємного узгодження.
Законопроектом пропонується внести зміни до чинного законодавства в частині розгляду матеріалів перевірки, який здійснюватиметься колегіально постійно діючим органом контролюючого органу – комісією з питань розгляду заперечень.
Крім того, пропонується удосконалити процедуру оскарження рішень контролюючих органів шляхом створення постійного дорадчого органу при центральному органі виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну фінансову політику, а саме Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у передбачених Податковим кодексом України випадках.
Що стосується саме КІК, законом внесено доповнення до ПКУ, зокрема його доповнено статтею 392 «Контрольовані іноземні компанії».
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.
Контролером визнається фізична чи юридична особа-резидент України, яка прямо або опосередковано володіє:
- часткою в КІК більше 50%; або
- часткою в КІК більше 10% за умови, що декілька контролерів володіють частками в КІК, які в сукупності становлять більше 50%; або
- окремо або з іншими афілійованими резидентами України здійснює фактичний контроль над КІК.
Тепер контролери повинні подавати звіт в податкову про те, що у них є КІК і платити податки з прибутку. Звітний період ─ рік, контролер подає такий звіт одночасно з власною річною декларацією про доходи (для фізосіб дедлайн ─ 30 квітня 2021 року) або із власною податковою декларацією з податку на прибуток (для юросіб-контролерів дедлайн ─ 1 березня).
Фактичний контроль ─ це якщо людина (або юрособа) може впливати на КІК (наприклад, зробити платіж або укласти договір, може вести переговори стосовно операцій КІК; здійснювати операції з банківськими рахунками КІК або блокувати їх тощо.
Які податки мають платити контролери? Податком обкладається частина скоригованого прибутку КІК за звітний період, пропорційна частці, якою володіє контролер. Її треба рахувати самостійно, на підставі фінзвіту КІК. Важливо пам'ятати, що якщо весь сукупний дохід всіх КІК контролера у фінзвітності не перевищує 2 млн євро, податки не сплачуються. Розмір податку на прибуток 18% + 1,5% військового збору.Також Законом впроваджено досить значні штрафні санкції, як за не подачу звітності, так і за несплату податків.З усього можна зробити висновок, що найближчим часом на звичні схеми бізнес-діяльності чекають значні переформатування. Також можна буде спостерігати за судовими справа в частині контролерів та бенефіціарів-резидентів КІК.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу.
