Місяць тому уряд України звернувся до тримачів українських єврооблігацій з запитом щодо продовження їх обігу на два роки та перенести на такий же термін виплату відсотків за цими облігаціями. Влада мала і запасний план на випадок, якщо домовленості досягнути не вдасться — обслуговувати борги відповідно до умов випуску євробондів. Однак, перемовини були успішними й Україна отримала згоду від 75% тримачів паперів, а також власники понад 90% ВВП-варіантів погодили відтермінування виплат на один рік. Попри це рейтингові агенції, зокрема Fitch, понизили кредитний рейтинг України до рівня «обмеженого дефолту». В цьому блозі я пропоную поглянути на те, що це означає для країни та з якими наслідками ми матимемо справу?
Наприкінці липня одна з найбільших державних компаній НАК «Нафтогаз України» не змогла розрахуватися перед власниками єврооблігацій. Причини з яких керівництво компанії та уряду не дійшли спільної позиції щодо боргу — це вже інша історія. Проте, цей факт не змінює того, що банкрутство «Нафтогазу», хоча і без офіційної процедури, фактично унеможливлює подальше залучення кредитних грошей для потреб забезпечення газом. Це перший дефолт державної компанії в Україні від початку широкомасштабної фази війни. Що буде далі: реструктуризація боргу чи суд та арешт майна? Досвід подібних ситуацій, зокрема й компанії «Нафтогаз» у 2009 році свідчить, що рано чи пізно кредитори підуть на мирову угоду і реструктуризацію. Цю ситуацію можна масштабувати до розмірів країни.
Перемовини України та кредиторів, попри очевидні позитивні домовленості щодо відстрочення виплат, не переконали рейтингові агенції Fitch та S&P у надійності українського уряду як здатного виплатити кредитні зобов’язання. Таким чином загальний рейтинг України за версією Fitch понизився до позначки «RD» (обмежений дефолт), а облігації всіх випусків отримали позначку «D» (дефолт). Шкала агенції S&P визначає український рейтинг на рівні «SD» (вибірковий дефолт), а євробонди на рівні «D» (дефолт). Слід зауважити, що у разі успішної реструктуризації боргу зі змінами умов кредитування, буде вважатися, що Україна вийшла зі стану дефолту, а міжнародні рейтинги будуть підвищені.
Наразі йдуть суперечки щодо того, яким можна вважати цей дефолт: технічним чи повним. Формальність нашого дефолту полягає у добровільному зверненні до кредиторів, особливо з урахуванням їхнього погодження на відтермінування виплат. США, Великобританія, Канада, Японія, Франція та Німеччина, як головні кредитори України, підтримали відтермінування виплат з урахуванням війни. Це означає, що допомога від наших держав-партнерів не буде призупинятися і рейтинг «обмежений дефолт» не впливатиме на закордонні державні активи. Агресія рф спричинила значне скорочення економіки та збільшення витрат для захисту країни та громадян, тож ці гроші доцільніше застосувати для нагальних потреб. Тому вже 10 серпня Україна отримала відтермінування за зовнішніми запозиченнями на $20 млрд на термін двох років.
Визнання міжнародними рейтинговими агенціями дефолту в країні не може бути позитивним фактором для економіки, але це вже точно не буде гіршим, ніж сам факт війни. Нема сенсу приховувати, що держава як ніколи потребує додаткових грошей в умовах коли зросли видатки на армію, на переміщення осіб, на відновлення житла — і це все лише «верхівка айсберга». В поточній ситуації та за підтримки наших союзників, які, зокрема, підтримують і відтермінування виплат за борговими зобов’язаннями, можна буде домовитись про адекватні умови реструктуризації боргу з урахуванням війни.
