Державний бюджет України на 2020-й рік мало чим відрізнятиметься по суті від бюджетів попередніх років. Уряд традиційно перекидає кошти з однієї статті на іншу і сформував традиційний для нашої країни бюджет соціальних витрат, а не бюджет розвитку.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Експерт зазначив, що зміни до проекту бюджету для другого читання є незначними і становлять не більше 5-10%. За його словами, обсяг дохідної і витратної частини держбюджету становить понад 1 трильйон гривень кожна і збільшення кожної з цих частин на 13 і 15 мільярдів, є незначною сумою, яку «завжди можна перекинути з однієї статті на іншу».
Зміни показників бюджету до другого читання, на думку економіста, пов’язані з тим, що нещодавно уряд презентував новий макроекономічний прогноз, за яким були перераховані валютний курс, зростання ВВП, обсяг виплат за боргами, а також дохідна і витратна частини головного фіндокументу.
Аналітик зазначив, що зміна прогнозу валютного курсу змінила і кількість валютних надходжень – інший валютний курс зменшить надходження у доларовому еквіваленті від експортерів, але водночас це позитивно вплине на зменшення боргового навантаження у гривні.
Водночас одним з головних недоліків проекту держбюджету на наступний рік, економіст назвав його річний, а не планувальний характер.
«Уряд розробляє проект бюджету лише на 2020-й рік. Кабмін давно обіцяє впровадити середньострокове бюджетне планування і час для цього вже настав. Це суттєво б покращило інвестиційний клімат у країні. Однак досі як нинішній, так і попередній бюджети, мають виключно річний характер і це негативно впливає на сприйняття інвесторами української економіки. Хоча очевидно, що в наших нинішніх умовах, наразі дуже складно щось планувати»
аналітик з економічних питань МЦПДТакож експерт зазначив, що проект держбюджету має лише орієнтовні дані, які постійно корегуються впродовж року.
«Часто показники, які вносяться до бюджету, впродовж року динамічно змінюються. З волі уряду, парламенту та інших держорганів, до бюджету вносяться корективи. Часто реальна ситуація суттєво відрізняється від закладених у бюджет показників, що уособлює проблеми з плануванням. Наприклад, бюджет на 2019-й рік планувався з одним курсом долара щодо гривні, однак впродовж року він змінився і сьогодні спостерігається недоотримання дохідної частини. Цей проблемний аспект збережеться і у 2020-му році. Все ж таки, хочеться сподіватися, що уряд буде дотримуватися усіх закладених показників і впродовж року суттєві корективи не знадобляться»
Окремої уваги, за словами експерта, потребує аналіз прогнозу зростання економіки і нових джерел доходів бюджету на наступний рік.
«Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання реального ВВП України у 2020-му році на рівні 3%. Водночас Кабінет міністрів запланував зростання на рівні 4%. Тобто, нові відсотки зростання були заплановані як нові показники бюджету, оскільки якщо зростає економіка, то з’являються умови для додаткових надходжень. Головними джерелами доходів казни наступного року, стане гральний бізнес і ринок землі. Однак якщо виникнуть проблеми, пов’язані з ефективністю запуску ринку землі, видачі нового траншу МВФ, уповільнення світової економіки, то це вплине на зменшення дохідної частини і всі закладені в документ показники одразу ж втратять практичну актуальність. Тоді уряд буде переплановувати і корегувати бюджет»
Єгор Киян також переконаний, що зміни показників бюджету-2020 до другого читання пов’язані ще і з тим, що уряд намагається зробити його більш соціально орієнтованим.
«Проект бюджету, який Рада ухвалила у першому читанні 18 жовтня, це просто «копіпаст». По суті це бюджети попередніх років, помножені на сучасний індекс інфляції. В другому читанні уряд прагне надати документу більш людське обличчя, тому в ньому передбачене зростання мінімальної зарплати, пенсій і зарплат вчителям, збільшення видатків на медицину. Таким чином Кабмін намагається соціалізувати бюджет і наростити підтримку населення. Про це може свідчити і скорочення на 10% видатків на обслуговування уряду і центральних органів виконавчої влади. Хоча це призведе до того, що люди втратять роботу і їм доведеться працевлаштовуватися в іншій сфері. Насправді ж, видатки забрали з однієї статті і перекинули на іншу. І від переставляння доданків, сума не змінюється»
Також економіст вважає, що в Україні має працювати бюджет розвитку, а не бюджет «з соціальним обличчям».
«Бюджет розвитку, це коли в ньому переважають капітальні інвестиції, видатки на інфраструктурні проекти. Однак сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої ми маємо бюджет соціальних витрат, в якому головними є видатки на пенсії, субсидії, зарплати і якісь адміністративні видатки. Перебалансування бюджету – дуже складний процес. І його запускати зарано, оскільки уряд лише нещодавно сформувався. Імовірно з набранням урядовцями досвіду, буде вимальовуватися й інша картина»
Нагадаємо, 5 листопада Кабінет міністрів затвердив проект державного бюджету на 2020-й рік, який поданий до Верховної Ради для розгляду у другому читанні. Видаткова частина оновленого документу становить 1,195 трильйонів гривень. 73,7 млрд грн закладено на розвиток українських доріг і додаткові 2,2 млрд грн на надбавки вчителям. Передбачені надходження від великої і малої приватизації на суму 12 млрд грн.
Водночас на соціальну сферу виділено 293 млрд грн. Зокрема, передбачене зростання на 9% зарплат усіх працівників сфери освіти.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що зобов’язав уряд скоротити на 10% витрати на утримання чиновників. У документі врахували доходи від грального бізнесу, ринку землі та видобутку бурштину. Так, дохід від легалізації грального бізнесу може сягнути 5-9 млрд гривень.
Глава місії МВФ в Україні Рон ван Роден позитивно оцінив проект державного бюджету України на 2020-й рік і рекомендував Верховній Раді його підтримати.
