Як працює термінальний ринок Польщі, чим відрізняються фінансові звички українців та поляків, а також де простіше запускати та розвивати фінтех-бізнес — в ексклюзивному інтерв'ю Ua.News розповіла начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії Leo Ірина Цибульник.
У Польщі термінального бізнесу практично немає. Якщо ми привеземо і розставимо в польських містах термінали, думаю, вони користуватимуться попитом.
начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії LeoЯк працює термінальний ринок Польщі? Чим він відрізняється від України?
Ірина Цибульник: У Польщі термінального бізнесу фактично немає. Більшість поляків не розуміють, як можна вносити у термінал готівку для оплати тих чи інших видів послуг.
У країні досить часто можна зустріти банкомати, які працюють за принципом cash-in/cash-out для поповнення банківського рахунку та зняття готівки. По-суті, це ті самі банківські термінали для поповнення картки, що й в Україні. Але у Польщі цей банкомат задовольняє потреби людей лише частково, тому що картку потрібно фізично вставити в банкомат та покласти гроші на банківський рахунок – чужу картку таким чином поповнити не можна.
Також у Польщі на зупинках громадського транспорту та у метрополітені встановлені т.зв. «білетомати» для оплати проїзду. На додаток до продажу квитків через ці автомати також доступна послуга поповнення балансів мобільних телефонів. Однак, за моїми особистими спостереженнями, ніхто з людей, які оплачували проїзд в автоматах такого роду, не скористався цією послугою. Тобто білетомат переважно виконує свою основну функцію – продаж квитків.
У Польщі взагалі не існує онлайн-сервісів, де можна за один раз оплатити будь-які послуги – від мобільного рахунку до дитячого садка. Полякам поштою розсилають рахунок-фактури чи електронні рахунки на e-mail
начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії LeoЧим відрізняються фінансові звички українців та поляків?
Ірина Цибульник: Фінансові звички та способи оплати товарів та послуг у двох народів кардинально різні.
У поляків один із найпопулярніших способів поповнення балансу мобільного телефону – це 14-значний код. Прийшовши в касу будь-якого супермаркету, гіпермаркету, невеликого магазину або газетного кіоску, людина може придбати 14-значний код, який необхідно ввести в мобільному телефоні і поповнити рахунок. Для українців цей спосіб вже давно залишився у минулому столітті й сьогодні виглядає доволі дивно.
У безготівковій формі поляки найчастіше поповнюють рахунок через програму мобільного оператора.
Мені здається, якщо ми привеземо і розставимо у містах Польщі термінали, вони користуватимуться попитом у поляків. Головне – привчити людей до того, що можна ввести свій номер телефону, завантажити у термінал готівку та поповнити рахунок онлайн.
Водночас, у Польщі взагалі не існує онлайн-сервісів на кшталт українських Portmone та EasyPay, де можна за один раз оплатити будь-які послуги – від мобільного рахунку до дитячого садка. Полякам поштою розсилають рахунок-фактури чи електронні рахунки на e-mail. Для того, щоб оплатити їх, потрібно перейти до особистого кабінету кожного провайдера чи комунального підприємства та «на місці» поповнити рахунок, який тобі виставили.
Крім того, є ще одна серйозна відмінність у фінансових звичках між країнами. Поляки не розуміють, як можна оплатити за послуги інтернет, просто вказавши свій особовий рахунок, і вже за хвилину гроші зарахуються на твій баланс, що дозволить далі користуватися послугою. У Польщі інтернет-провайдери виставляють рахунок-фактуру, в якій зазначено індивідуальний IBAN, відкритий суто під цього клієнта. Наприклад, я оплачуватиму за інтернет за одними реквізитами, а Ви – зовсім за іншими.
Тому жителям Польщі складно прийняти, що можна натиснути кнопку інтернет-провайдера, ввести номер особистого рахунку та сплатити послугу. У них не вкладається в голові, як провайдер зрозуміє, що це саме я оплатив той чи інший рахунок, та ще й в онлайні зарахує мені ці гроші.
Таким чином, у Польщі діє система оплати саме рахунків, причому не важливо які це рахунки. Сплатити можна кількома способами:
- зібрати всі рахунки, прийти до банку та сплатити готівкою;
- увійти до особистого кабінету того чи іншого підприємства/провайдера та здійснювати платежі там;
- зібрати всі рахунки та створити платіжні доручення зі свого клієнт-банку за тими реквізитами, які зазначені у цих рахунках.
Чи можуть у Польщі стати популярними послуги оплати всіх рахунків в один клік (як Portmone або EasyPay)?
Ірина Цибульник: Безперечно. Компанія Leo прагне до цього – ми маємо намір створити для поляків портал, на якому можна буде оплачувати усі послуги в одному місці.
Чи є можливість у польських мобільних банкінгах поповнити телефон, інтернет, комунальні та інші послуги?
Ірина Цибульник: Масово такі банкінги у Польщі поки що не створюються.
Хоча останнім часом зростає тенденція, коли багато банків у співпраці з іншими компаніями, починають імплементувати у свої клієнт-банкінги послуги платежів. Зокрема, впроваджується поповнення мобільного телефону; оплата купівлі квитків на поїзди Інтерсіті та інші види транспорту; оплата за користування автобанами та паркування; продаж подарункових карток (Google Play, PlayStation, Xbox та інші).
Польща, як країна-член ЄС, працює за директивою PSD2 вже давно - у них все більш регламентовано і зрозуміло. В Україні лише нещодавно вийшов новий Закон «Про платіжні послуги», норми якого наближають законодавство України до законодавства ЄС
начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії LeoДе простіше запустити та розвивати фінтех-бізнес – в Україні чи Польщі? Чиє законодавство більш ліберальне та гнучке?
Ірина Цибульник: У країнах Європейського Союзу ринок платіжних послуг регулюється другою директивою про платіжні послуги (PSD2). В Україні лише нещодавно вийшов новий Закон «Про платіжні послуги», норми якого наближають законодавство України до законодавства ЄС.
Польща, як країна-член ЄС, працює за цією директивою уже давно, у них усе більш регламентовано та зрозуміло, що і як робиться, якими документами необхідно користуватися, є злагоджений регламент дій з будь-якого питання. І оскільки у поляків сьогодні всі нормативи чітко прописані, то простіше зрозуміти, як це все має працювати.
В Україні є центри «Дія.Бізнес», які консультують людей, що хочуть розпочати свою справу. Чи є подібні проекти у Польщі?
Ірина Цибульник: Нещодавно у Варшаві відкрився центр підтримки українців Diia.Business, який організовує різні заходи для відкриття бізнесу в Польщі.
Україна – найбільш фінтех-розвинена країна. Ми допомагатимемо Європі зростати у цьому напрямку
начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії LeoХто більш розвинений у плані fintech-послуг – Україна чи Польща? У яких моментах Україна поступається Польщі, а у яких – навпаки?
Ірина Цибульник: Україна – найбільш фінтех-розвинена країна, на мою думку. Напевно, про це скаже кожен українець, який приїхав до будь-якої країни Європи і зіткнувся з тим, що він просто не може поповнити телефон або перевести гроші з однієї карти на іншу. Для цього йому обов'язково потрібно завантажити клієнт-банк і це буде переказ із рахунку на рахунок, а не переказ із картки на картку. Я думаю, що Україна в будь-якому разі на першому місці і ми допомагатимемо Європі розвиватися у цьому напрямку.
Польський уряд дуже спростив для українців процедуру відкриття рахунків у банках. Однак у Польщі процеси відкриття рахунку або заснування компанії більш розтягнуті в часі. Загалом у поляків та українців зовсім різні темпи життя. Ми енергійні трудоголіки, у Польщі ж життя тече у м'якшому та спокійнішому ритмі
начальник управління з розвитку сервісів та платіжної системи fintech-компанії LeoЩо для Вас стало головним відкриттям у Польщі?
Ірина Цибульник: Для нас приємним був той факт, що з початком війни польський уряд дуже спростив для українців процедуру відкриття рахунків у польських банках та систему проходження перевірки пересічних клієнтів.
Сьогодні будь-який українець, який в'їхав до Польщі після 24 лютого, може одразу відкрити особистий рахунок у будь-якому польському банку. При цьому наші громадяни мають отримати спеціальний документ PESEL, в якому зазначено, що в'їхали до країни після широкомасштабного вторгнення рф. Якщо PESEL відсутній, рахунок також відкриють - але зі встановленими лімітами по операціях. Для тих же українців, які прибули до Польщі до 24 лютого, процес відкриття рахунку буде вкрай затяжним та складним.
Крім того, у Польщі процедури відкриття рахунку чи заснування компанії більш розтягнуті у часі. Якщо в Україні можна прийти до банку і отримати картку за 10 хвилин, то поляки змушені чекати на таку банківську картку тиждень. З юридичними особами все ще складніше – наприклад, нашій компанії відкрили рахунок у польському банку лише за півроку.
Загалом у поляків та українців зовсім різні темпи життя. Ми енергійні трудоголіки, у Польщі ж життя тече у м'якшому та спокійнішому ритмі.
Як війна позначилася на небанківських учасниках ринку? Як виїзд багатьох українців із країни вплинув на оплату фінансових сервісів?
Ірина Цибульник: У багатьох наших партнерів термінальних мереж знизився прибуток та обороти. Впали вони не лише через зниження доходів населення, а й тому, що велика кількість програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) залишилася на тимчасово окупованих територіях і була розграбована.
Зменшилася площа прийому платежів через окупацію, і скоротився парк терміналів через їхнє знищення. При цьому українці усе одно знаходять способи поповнення тих чи інших послуг. Як оплачували комунальні платежі в електронному вигляді, так і надалі справно сплачують. Як поповнювали мобільні телефони, так і продовжують поповнювати їх, навіть якщо поїхали за кордон.
