Система недержавного пенсійного забезпечення (далі – НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи. Її розбудова здійснюється починаючи з 2004 року після набуття чинності Закона України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основу такої системи становлять недержавні пенсійні фонди.
У Державному реєстрі фінансових установ станом на 30.06.2018 р. містилася інформація про 62 недержавних пенсійних фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 30.06.2017 р. у Державному реєстрі налічувалось 64 НПФ та 22 адміністратори). Крім того, в Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ). НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві – 44 або 71% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,7%), у Дніпропетровській області – 4 (6,5%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях – по 2 (по 3,2%), в Одеській та Херсонській областях – по 1 (по 1,6%).
Основною метою інвестування пенсійних активів є отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат разом із забезпеченням дохідності пенсійних активів вище рівня інфляції та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації економіки. Детальніше про діяльність Системи недержавного пенсійного забезпечення можна ознайомитися на сторінці інтернет-представництва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Як засвідчують дані нового Звіту Нацкомфінпослуг щодо діяльності українських НПФ, загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.06.2018 становила 2 536,7 млн. грн., що на 12,8%, або на 288,0 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року та на 26,8%, або на 536,4 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (Рис. 1).
Рис. 1. Динаміка основних показників системи НПЗ (млн. грн.)
Для НПФ властиво формувати портфель, до якого входять об’єкти інвестування з мінімальним ступенем ризику. Тому особливого значення набуває вибір інвестиційних інструментів, використовуючи які НПФ зможуть забезпечити захист грошових коштів населення від інфляційних процесів і при цьому отримувати визначений приріст капіталу.
Станом на 30.06.2018 переважними напрямами інвестування пенсійних активів стали цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (46,9%), депозити в банках (35,1% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (10,6%) (Рис. 2).
Рис. 2. Структура інвестованих пенсійних активів станом на 30.06.2018
Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ.
Тому станом на 30.06.2018 відбувся приріст вкладень в цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (на 22,2%), активів, що вкладені в акції (на 164%) та облігації (на 33,2%) українських емітентів, разом з цим значно зменшився обсяг активів, що вкладені в об’єкти нерухомості (на 40,4%).
Крім того, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, збільшилося інвестування пенсійних активів в акції іноземних емітентів на 2,5 млн. грн. і в цілому станом на 30.06.2018 вони становлять 4,3 млн. грн. або 0,2% від загальної вартості активів.
Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2018 становив 1 536,7 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 30.06.2017 на 309,4 млн. грн., або на 25,2%.
