
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що карантин вихідного дня повністю виконав свої завдання та загальмував зростання захворюваності на коронавірус, зараз нашу новацію запроваджує Європа. У січні в Україні прогнозується до 25 тисяч інфікованих на добу, і якщо не запровадити локдаун до показника у 32 тисячі, нашу медсистему очікує колапс.
Очільник уряду в інтерв’ю Українській правді також зазначив, що кошти із COVID-фонду направили не на медзабезпечення, а на дороги, бо влада вважала, що ми рухаємось за помірним сценарієм захворюваності. Крім того, Шмигаль пояснив, чому Україна не створює мобільні госпіталі, як вирішити проблему з переповненістю деяких лікарень. Усе інтерв’ю за хвилину.
Карантин вихідного дня допоміг вийти на плато у захворюваності COVID-19, що і було його головною задачею. «Щоб ми могли протягнути до кінця грудня-початку січня, коли можна без шкоди для економіки ввести більш жорсткі обмеження. Зробити зимові канікули, назвемо це так». Карантин вихідного дня не продовжували для дотримання медичного і економічного балансу.
На економіку карантин вихідного дня не сильно вплинув, проте негативно позначився на рівні зайнятості, зокрема у сферах обслуговування і розваг, де працює багато людей. «ВВП змінилось дуже мало, був робочий тиждень, люди могли купити усе потрібне, споживання постраждало мало». Карантин вихідного дня – суто українське ноу-хау. «На сьогоднішній день ним починають користуватися європейські країни».
Уряд направив 1,5 млрд гривень на забезпечення і підготовку кисню в лікарнях (895 млн минулого тижня, а 579 млн наприкінці жовтня-на початку листопада). «Ми очікуємо до кінця року великого приросту ліжок з киснем».
На початку січня в Україні очікується 20-25 тисяч захворілих COVID-19 у день. «Ми не будемо чекати 32, щоб медична система впала. Карантин треба запроваджувати до цієї цифри». Влада не закриватиме готелі, транспорт та аеропорти під час локдауна, щоб «дати можливість людям виїхати з мегаполісів, не скупчуватися».
Влада вирішила не витрачати усі кошти з COVID-фонду на медичні потреби у червні, бо вважала, що Україна йде помірним сценарієм. Погана підготовка до ІІ хвилі COVID пов’язана із тим, що «ніхто не знав, які обсяги потрібні і які протоколи лікування будуть».
Україна не будує мобільні госпіталі, бо нам вистачає лікарняних ліжок. Адже ми не закрили лікарні у рамках медреформи. «Кількість ліжко-місць в Україні, якщо брати наших сусідів Польщу або навіть Німеччину, дуже велика» і становить 62 тисячі. Тоді як у Польщі - 30 тисяч. «Тратити гроші в будівництво мобільних госпіталів, які потім згорнути і викинути, немає сенсу». В Україні є мобільний шпиталь ДСНС, туди завезли обладнання на 20 млн грн і він зможе оперативно переїжджати, де буде потреба. Таких шпиталів хочуть купити ще кілька. Мобільний шпиталь ДСНС здатен прийняти 100-120 пацієнтів одночасно.«Це повноцінна лікарня, яка може надавати будь-які послуги». Однак зараз його нема сенсу розгортати, бо «кількість вільних ліжок є достатньою».
Люди скаржаться на критичну нестачу місць у лікарнях, через погану маршрутизацію. «Швидка» за звичкою везе людей у інфекційні лікарні, хоча поруч є медзаклади з вільними місцями. «Маршрутизація прописується із запізненням або диспетчери не мають доступу до інформації, що в одній лікарні забиті всі ліжко-місця, а в другій є вільні». Для вирішення проблеми через місяць зробить онлайн-дашборд по заповненню лікарень, який заповнюватиме кожен медзаклад, дані оновлюватимуть через 1-2 години.
«Сьогодні мова про закупівлю російської вакцини не йде» навіть не стільки через «геополітичні моменти», а через те, що препарат не пройшов третьої стадії клінічних випробувань.